Алхімія

Алхімія — це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використовують хімічні сполуки, а також спроб отримання дорогоцінних металів, еліксирів, філософського каменю, універсального розчинника, питного золота та інших речовин, які начебто володіють дивовижними властивостями. В алхімії людина чи її окремі компоненти (свідомість, дух, душа, тіло, окремі енергії і т. п) розглядаються як субстанції, що мають особливі фізичній та хімічні властивості, і з ними здійснюються певні операції, що описуються мовою хімічних перетворень. Паралельно основній — хімічній — метафорі часто розвиваються інші символічні ряди.

В історії науки поняття "алхімія" вживається у двох значеннях:

рання форма дослідження природи,

рання філософська та спіритуальна дисципліна.

Казка про воду

Жила-була Вода, і одного разу надумала вона зробити Природу красивою. Вода вирішила відправитися по світу і поспостерігати за Природою. Вона перетворилася на маленький Струмочок і потекла по Землі. З часом Струмочок ставав все ширше і ширше, все більше і сильніше. Незабаром Струмочок перетворився на Річку і потік не швидко, як струмок, а повільно і важливо, як тече справжня річка.
Раптом яскраво засвітило Сонце, Річка висохла і стала Пором. Пар піднявся високо-високо і запитав у Сонця:
- Сонце, навіщо ти мене висушило?
Сонце і відповідає:
- Не бійся, я допоможу тобі зробити всім добро!
Пар запитує:
- Сонце, скажи, як мені зробити Природу красивою?
Сонце посміхнулося і відповіло:
- Ти сам здогадайся, а я тільки підкажу. Рослинам і деревам потрібний дощ!
Пар вигукнув:
- Точно! Спасибі тобі, Сонце!
І обернувся Пара дощик. Полив він все навколо і милується: всі дерева, і кущі знову зацвіли, птахи заспівали свої веселі пісеньки, навіть в пустелях з'явилися оази. Всі люди і тварини радісно закричали:
- Спасибі тобі, Дощик!
А Дощик зібрався знову в дзвінкий Струмочок і потік, весело побіг по землі. Йому було дуже радісно і приємно, що він зробив щось хороше для матінки-Природи. Струмочок був дуже задоволений. Далі він побіг очищати Моря і Океани від солі.
Струмочок дістався до Моря і крикнув йому:
- Здрастуй, Море!
Море відповіло:
- Привіт, дзвінкий Струмочок! Чого ти хочеш?
Струмочок сказав:
-Можна взяти в тебе трохи солі в їжу людям?
Море задумалося:
- Гаразд, Струмочок, ось тобі моя сіль. Використовуй її, як хочеш.
Струмочок обрадувано відповів:
- Так, добре! Спасибі тобі, Море!
Вони попрощалися, і Струмочок віддав сіль в їжу людям, щоб вони були здоровими, а потім прийняв свій первісний вигляд.
Вода звернулася до Природи і сказала:
- Природа, я зробила тебе красивою, я зробила людей здоровими, я допомогла Морю позбутися зайвої солі. Я виконала своє призначення.
Природа відповідає:
- Спасибі тобі, Вода, я тобі дуже вдячна!
На тому й розійшлися. Вода, виконавши своє призначення, повернулася до себе додому і почала спокійно жити і робити добро всьому світу.

Хімічна казка

У чарівній Країні Хімія є маленьке містечко Таблиця Менделеєва. І колись давно-давно в тому містечку жила Чарівна принцеса Оксиген, а по сусідству - принц Гідроген. У Гідрогена БУВ найкращий друг Гелій. І від, гуляючи містом, Гідроген и Гелій розмовлять: - Знаєш, - сказавши Гелій, - ми з тобою найпошіреніші Хімічні Елементи Всесвіту. Вісь Послухай у тобі 75% атомів, Що є у Всесвіті, а в мене 24%, правильно?

- Так, - відповів Гідроген.
- Альо, - продовжував Гелій, - ми дружімо з хімічними елементами, які становляться Дуже мало відсотків, отже, ми не є піхаті?
- А хто ж тобі сказавши, Що мі піхаті?
- На Балуєв один хімічний елемент натякнув на ці, альо я йому сказавши, Що це НЕ є правда і ...
- А я так кож думаю! - Сказала Оксиген, котра кож гуляла містом и Випадкове почула розмову двох друзів.
- Що? Чому? - Спітав Гідроген, Який Вже БУВ давно Закоханий у Оксиген.
- Тому, Що тій рік, ві, Гідрогене, казали, Що кохаєте мене, а цього року на Всіх балах навіть НЕ звертаєте на мене УВАГА, а весь час натякаєте, Як у вас Багато атомів, а зовсім Забуль, Що я на земли найпошіренішій хімічний елемент!
- Про Ні, я про вас зовсім НЕ забув, просто мені здали, Що ві мене Більше НЕ кохаєте, - заперечів Гідроген.
- Я вас Дуже кохаю! - Сказала Оксиген.
- Невдовзі Гідроген и Оксиген одружіліся, їхнє весілля святкувала вся країна Хімія.
- З того часу Оксиген и Гідроген входять до складу води, смороду утворили хімічну формулу H2O.

Казка про атоми, в яких все було

Десь у світі живуть собі атоми. Живуть та й живуть. І ніби все в них є, немає тільки відчуття гармонії, стабільності. Ви, може, ще й не знаєте, але все в цьому світі прагне досконалості. Для атомів такою досконалістю є заповнена зовнішня електронна оболонка, тобто кожен атом на зовнішньому рівні прагне мати вісім діток-електронів, як будь-який поважаючий себе інертний газ. Такий октет є стабільним, він дозволяє атому почувати себе захищеним. І от. В одному будиночку живе атом Натрію. Ви, може, думаєте, що він задоволений своїм життям? Але ж уявіть, що десь там, на зовнішній оболонці у нього живе одна дитина – один електрон на зовнішньому рівні (перша група елементів). Цей електрон заважає атому Натрію відчувати себе впевнено і атом прагне його позбутися – віддати на усиновлення, може, комусь знадобиться більше, ніж йому. А електрон і радий старатися, все одно, з батьком-Натрієм його зв’язують не такі вже й сильні зв’язки. І іде електрон шукати собі нову родину. Уявіть, що знаходить! Бо десь, в іншій хатці живе, скажімо, атом Хлору. У нього сім дітей і до повного задоволення Хлору не вистачає тільки однієї дитини. Він радо приймає приблуду на свій зовнішній енергетичний рівень, отримуючи омріяний октет електронів: Хлору добре і електронам затишно. Тут варто закінчити, напевно, словами: «і жили вони всі довго і щасливо», адже всі задоволені, але щось змінилося… Давайте подумаємо, що отримав кожен атом при таких блуканнях електрона. Атом Натрію – електронейтральна частинка, тобто має заряд 0. Якщо він втрачає один електрон (електрон несе заряд мінус, значить атом втрачає мінус 0-(-1)=+1). Отже, процес такий: Na0 – 1e=Na+, в хімії такий процес називається окисненням – віддачею електрона. Хлор навпаки, отримує на свою зовнішню оболонку один мінусовий заряд, значить, сам набуває заряду: 0+(-1)=­­­­-1 Cl0+1e=Cl-, цей процес називається відновленням – процесом прийому електронів.